Тактична евакуація та медична допомога починається з моменту коли боєць отримав поранення, попросив допомоги від побратимів та до нього почала висуватися допомога, або коли пораненого починають витягати або виносити з червоної зони.
На першому етапі слід враховувати ризики для бійців, які евакуюють пораненого і відповідно до цього застосовувати тактичні прийоми, які дозволять максимально убезпечити бійців, які проводять евакуацію.
Будь-яка тактична евакуація з поля бою завжди наражає здоров’я і життя бійців на значний ризик, але при цьому залишати пораненого бійця, щоб він помирав на очах своїх побратимів немислимо. Саме тому дуже багато залежить від знань та досвіду їх командира, який може запропонувати грамотний і максимально безпечний варіант евакуації.Евакуацію пораненого можна поділити на етапи. Від найголовнішого етапу – це витягування пораненого з-під вогню, стабілізація перед евакуацією з передової, не медична евакуація з передової, медична евакуація в стабілізаційний пункт, стабілізація щоб медики могли доставити його в найближчу лікарню, і останній етап перевезення пораненого з лікарні на автомобілі швидкої допомоги з лікарем в госпіталь.
Найважливіший цей етап коли ви надаєте допомогу пораненому під вогнем.
Користуйтеся пріоритетами на полі бою та виконання бойового завдання особиста безпека і лише на третьому місці допомога пораненому. Отже поки поранений може вести вогонь по противнику ви пропонуєте йому самому повзти в укриття, вкажіть напрям до цього укриття, або щоб він рухався на ваш голос.
Запам’ятайте, всю рятувальну операцію ви проводите не по-русски або мовчки, тому що поранений сприйме вас за ворога і відкриє вогонь на ураження.
Ви можете підбігти до пораненого ведучі вогонь якщо дозволяє бойова обстановка і якщо ви використали вогневу перевагу. Евакуюють пораненого беручи за евакуаційну лямку або розвантажувальні систему чи плитоноску, також використати евакуаційну стропу. Ви повинні що пам’ятати що ваша особиста безпека є в пріоритеті над допомогою пораненому там де ведеться в бій тому що якщо й вас поранять то можливо допомогу вже оказувати буде нікому.
Засоби які допоможуть в евакуації пораненого
Ми можемо використовувати різноманітні засоби які допоможуть в евакуації пораненого в укриття. Евакуаційні системи, які розташовуються на правому плечі і дозволяють швидко зачепити за карабін евакуаційної системи. Спеціальні військові міцні пластмасові карабіни менше демаскують ніж сталеві будівельні карабіни які теж часто застосовується бійцями, щоб не блищали їх потрібно пофарбувати.
Евакуаційна стропа
Ви можете застосувати евакуаційні стропи, переносити їх зручно в гранатному підсумку і вони можуть бути надзвичайно різноманітними. Звичайна евакуаційна стропа має довжину приблизно шість метрів та має на кінці важкий сталевий карабін. Обов’язково запам’ятайте якщо є на карабіні закрутки обов’язково викрутіть їх, тому що ви в бою можете витратити зайвий дорогоцінний час на те щоб розкрити карабін.
Але ці шість метрів стропи можуть вас не врятувати коли поранений знаходиться в десяти метрах. Вийшовши з укриття на декілька секунд ви будете знаходитися в зоні під вогнем, а це дуже багато куль з автомата.
Паракорд
Паракорд зручний тим що один кінець з карабіном можна було кинути пораненому з укриття не висуваючись в зону під вогнем. Для того щоб витягнути пораненого бійця використовують паракорд з вузлами довжиною приблизно 13 м та двома карабінами на кінцях. Паракорд носять в підсумку.
Ясна річ що всіх випадків не передбачиш але будь-який спосіб який ви застосуєте знаходячись в укритті буде пріоритетним.
Коли поранений відповідає
Розглянемо основні моменти які дозволять нам зрозуміти суть евакуації Під вогнем коли поранений відповідає і виконує ваші вказівки, тобто накладає собі турнікет – зупиняє масивну кровотечу і його треба евакуювати до вас в укриття. Ви знаходитесь в укритті і контактуєте з ним. Відповідно ви керуєте пораненим так ваш голос є містком між його життям і смертю, ви вселяєте своїм голосом надію на спасіння!
Крикніть – Друже я тобі зараз кину евакуаційну стропу з карабіном, лови і зачепи її будь ласка собі за евакуаційну лямку, карабін або за пояс, чи намотай собі на руку двічі і защепи карабін бо можеш втратити свідомість і відпустити евакуаційну стропу. Я тебе витягну, допомагай мені! Я тебе тягну в укриття!
Може допомогти ще хтось із укриття або зачепити кінець евакуаційної стропи за свій ремінь і тягнути відстрілюючись.
Коли поранений вам не відповідає
Все буде складніше коли поранений вам не відповідає і ви повинні висунутися щоб його евакуювати.
Запам’ятайте будь-яка рятувальна тактична евакуація починається з вашої вогневої переваги та наказу командира. Ви повинні завжди комунікувати на полі бою.
Отже зараз розглянемо варіант коли поранений вам не відповідає і у вас немає з ним голосового контакту.
В зоні Під вогнем ви повинні пересуватися або повзком або бігом. Ви наближаєтеся до пораненого і тягнете за плечові ремені плитоноски або зачепивши його евакуаційною стропою.
Витягнувши бійця з зони Під вогнем намагайтесь При першій же можливості і як можна скоріше перевірити як затягнуті турнікети та подивитись чи немає значної кровотечі також необхідно забезпечити пораненому вільне дихання поклавши його на бік і звільнивши рот від сторонніх мас.
До евакуації в більш безпечне місце треба з пораненим за змогою постійно розмовляти тим самим контролюючи його стан.
Передати командиру що потрібна тактична евакуація в більш безпечне місце – бліндаж, чи окоп, чи будівлю де знаходиться бойовий медик.
Треба зробити все можливе для того щоб вберегти від поранень або загибелі бойового медика. Бойовий медик в разі втрати можливості надавати медичну допомогу не зможе врятувати поранених бійців що може призвести до значних втрат.
Чому за бойовими медиками полюють рашисти
Дуже часто командири не розуміючи це відправляють бойових медиків в зону Під вогнем для евакуації поранених. Не рідко бойові медики отримують поранення і гинуть що понижує бойовий дух підрозділу бо бійці розуміють що при пораненні їм швидко не нададуть первинну медичну допомогу. В разі відсутності первинної медичної допомоги кількість загиблих від поранень може зрости до 70 % особливо коли доводиться чекати евакуації багато довгих годин.
Також слід враховувати що нерідко бойовий медики самі наражають себе на смертельну небезпеку коли героїчно кидаються рятувати поранених побратимів не думаючи про ризик бути вбитим. Тому в пару до бойового медика треба поставити бійця з опитом який зможе бачити ризики для бойового медика і стримувати його від ризикованих дій які можуть призвести до поранення або загибелі бойового медика що скоріше за все призведе до загибелі значної частини поранених.
Для деяких командирів грамотний бойовий медик це головний біль тому що бойовий медик постійно чогось вимагає щоб рятувати поранених.А деякі командири сподіваються що замість вбитого медика відразу надішлють іншого але медиків обмаль, тому доводиться чекати на нового медика інколи цілий місяць, а це багато втрачених життів.
Саме тому за бойовими медиками полюють рашисти.
Поранений попадає до бойового медика
Бойовий медик перевіряє як накладені турнікети і чи немає значних кровотеч,забезпечує вільне дихання пораненому, контролює стан свідомості, робить ретельний огляд і оцінює стан пораненого. Бувають випадки коли поранений сам або його побратими накладають турнікети вище незначних поранень де вони зовсім не потрібні тому бойовий медик зрозумівши що турнікет в даному разі не потрібен і якщо час накладання турнікету дозволяє він знімає турнікет.
Не напружений пневмоторакс являє собою великий ризик для життя пораненого І хоча для спасіння пораненого не потрібно в значних знань як правило бійці не надають адекватну допомогу а передають пораненого бойовому Медику який виконує всі необхідні маніпуляції для полегшення дихання. Напружений пневмоторакс призводить до швидкої загибелі пораненого і тільки спеціальні знання і вміння бойового медика можуть його врятувати.
Шоковий стан пораненого теж часто призводить до смерті і лише бойовий медик може вчасно до евакуації надати адекватну допомогу застосовуючи комплекс медичних препаратів та інших дій.
Всі дані заносяться в картку догляду за пораненим в бою. Ставить теплі крапельниці щоб поповнити крововтрату. Після чого, при необхідності, знеболює, дезінфікує, робить тампонаду ран і накладає бандажі на рани. Дуже важливо не допустити переохолодження пораненого і по можливості часто перевіряти його стан який може погіршитись і для стабілізації стан може знадобитись додаткова медикаментозна підтримка – уколи крапельниці. Також перед евакуацією потрібно підготувати пораненого, проконтролювати його стан і записати результати та всі маніпуляції які робились.
Дуже часто бойових медиків використовують не за їх прямими обов’язками і тому в них не вистачає часу ні на догляд за пораненими ні на заповнення картки пораненого в бою. В цьому разі лікарі стабілізаційного пункту не мають достатньо даних щоб максимально швидко і якісно стабілізувати стан пораненого.
Ви не уявляєте як радіють лікарі стабілізаційного пункту коли бачать що бойовий медик надав якісну допомогу пораненому та заповнив Картку пораненого в бою.
Перевезення поранених
Перевезення поранених та хворих бійців з передової виконуються водієм та санітаром стрільцем при виїзді на евакуацію спеціалізованого транспорту, або водієм та стрільцем при виїзді звичайного автомобіля. Таке перевезення проводиться в більш безпечну зону де пораненого перекладають в медичний автомобіль в якому працюють бойові парамедика. В дорозі роблять мінімально необхідну стабілізацію пораненого – перевіряють якість постановки турнікетів, при необхідності додатково бинтують рани, ставлять крапельниці, накладають транспортні шини на місця переломів для того, щоб поранений зміг якомога легше перенести евакуацію. Доставляють до пунктів стабілізації стану.
В стабілізаційному пункті лікарі максимально стабілізують стан пораненого надаючи комплексно хірургічну, анестезійну, терапевтичну і неврологічну допомогу після чого пораненого передають медичній бригаді транспортування яка везе його в найближчу лікарню де можуть надати повну якісну медичну допомогу. Нерідко для цього доводиться вести пораненого на досить великі відстані.
Поранені від пункту стабілізації до госпіталю перевозяться на військових, рідше на цивільних автомобілях медичної допомоги у супроводі парамедиків, якщо немає загрози погіршення стану, а в складніших випадках поранених супроводжує фельдшер або лікар, який надає необхідну медичну допомогу в дорозі.
Ми переможемо! Слава Україні! Смерть ворогам!
Присвячується моєму сину Камєнцову Андрію, бойовому медику який загинув рятуючи поранених під Вугледаром.
Автор статті Камєнцов Олег
Алгоритми надання медичної допомоги пораненого в бою.
Надання першої долікарської медичної допомоги
Google аналитика Медперевезення.
